01-12-2016
Як рубати по-новому
Екологи домоглися знакових змін у Санітарних правилах у лісах України
«З такими лісниками природоохоронці точно будуть дружити, а не ворогувати», — заявили екоактивісти після ознайомлення з роботою Тетерівського лісгоспу на Київщині зі створення охоронних зон навколо гнізд рідкісних птахів. У цій держустанові до живої природи ставляться з повагою давно, а от іншим лісопідприємствам доведеться гуманізувати свою роботу, якщо не з доброї волі, то з примусу.
Понад половину усієї деревини в нашій країні добувають під час так званих санітарних рубок. Санітарних — у сенсі покликаних поліпшити здоров’я зелених легень країни. Але чи справді лісу після таких рубок стає краще? Принаймні, якщо їх проводити за правилами, затвердженими ще 20 років тому. Лісівники вважають — так, екологи — ні.
Кабінет Міністрів спробував помирити опонентів й ухвалив нещодавно нову редакцію Санітарних правил у лісах України. Ще у травні було створено міжвідомчу робочу групу, до якої увійшли представники органів центральної виконавчої влади, наукових установ, громадських екологічних організацій та міжнародні експерти. Понад півроку нелегкої роботи, але документ створено і він почав працювати. У постанові враховано більшість пропозицій та зауважень, внесених профільним міністерством, чимало пропозицій громадськості.
Дуплисте, але потрібне
Особливо значущі нові правила для заповідних територій. Щорічно в Україні на об’єктах природно-заповідного фонду санітарними та іншими рубками вирубували катастрофічно багато лісу — понад 1 мільйон кубометрів. При тому, що загальний обсяг лісозаготівель становив останніми роками 15—17 мільйонів кубів. Площа таких рубок становила близько 44 тисячі гектарів. Для порівняння: весь національний природний парк «Гуцульщина» займає територію лише 32 тисячі гектарів.
Від рубок, насамперед санітарних, страждає 122 види тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, а також майже 120, які охороняються Бернською конвенцією. Тому ідея оновлення Санітарних правил, які 20 років ніхто не змінював, давно була на часі, і відповідну ініціативу Кабміну підтримали багато екологічних організацій.
Нові правила забороняють проведення суцільних і вибіркових санітарних рубок у так званий період тиші, коли птахи сидять на гніздах — з 1 квітня по 15 червня. У найбільш цінних заповідних територіях (природних заповідниках, заповідних зонах національних парків тощо) суцільні й вибіркові санітарні рубки не проводитимуть взагалі. Особливо наголошено, що не можна знищувати дуплисті, сухостійні та фаутні (з пошкодженнями та дефектами стовбурів) дерева. Це — справжнє свято для дуплогніздових птахів та сонь, білок, кажанів. Також не дозволено «ліквідацію захаращеності», себто розчищення всіляких куп повалених дерев, які виробничники сприймають як безлад, а екологи — як місця для сховку багатьох тварин.
Там, де заповідний режим не такий суворий: у зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних парків, буферних зонах біосферних заповідників, а також у більшості заказників, заборонено тільки суцільні санітарні рубки. Щоб зрозуміти чому, варто знати, що суцільна рубка — це коли ліс зголюють під нуль. Також людині з бензопилою заборонено з’являтися поблизу місць гніздування рідкісних видів хижих птахів (у радіусі 500 м), чорного лелеки (1000 м) й токовищ глухарів і тетеруків (300 м).
Норму повноти знижено
Суцільні рубки в заповідниках і національних парках проводять лише після схвалення науково-технічної ради цих установ. А безпосередній відвід дерев для санітарних рубок у межах природно-заповідного фонду має відбуватися за участю головного природознавця заповідника або нацпарку. Там, де немає спеціальної адміністрації — за участю особи, відповідальної за даний заповідний об’єкт в установі, у віданні якої ця територія перебуває.
Лісокористувачі повинні інформувати обласні держадміністрації, органи місцевого самоврядування, громадськість про плановану суцільну рубку.
Тепер трохи фахових термінів. Повнота деревного насадження — це кількість дерев на один гектар. Вона дорівнює умовній одиниці, коли на гектарі росте 300 дерев. Старі правила вимагали проводити суцільну санітарну рубку, якщо на одиниці площі дерев було удвічі менше (повнота 0,4—0,5). Тобто якщо, наприклад, перед нами дубовий гай із велетенськими дубами або здорові сосни на піщаних аренах (це вже самі в інтернеті почитайте, що то таке) — то все одно: ру-ба-ти! Жах? Так, був. Тепер — ні. Норму повноти для проведення обов’язкових суцільних рубок знижено до 0,1.
А от кількість мертвої деревини, яку треба залишати в заповідних лісах, навпаки, збільшено: із трьох кубометрів до 30 на один гектар. Це важливо для виживання комах та інших організмів, які живуть, споживаючи саме мертву деревину. І яких, у свою чергу, споживають інші живі організми, що стоять вище у харчовій піраміді. Втім, знову-таки не станемо вас стомлювати, якщо хочете, почитайте про це самі. Наприклад, спеціальну доповідь Всесвітнього фонду природи (це той, що має панду за емблему).
Не зупинятися!
Загалом зміни в Санітарних правилах у лісах України можна вважати довгоочікуваними і революційними. Але поліпшити їх можна і треба, вважає очільник громадської організації «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко. Зокрема припинити проведення суцільних санітарних рубок у всіх без винятку категоріях заказників, а також у господарських зонах національних природних та регіональних ландшафтних парків. Додати також рядок про створення охоронних зон навколо місць проживання інших видів червонокнижних тварин (амфібії, рептилії, комахи, молюски, ссавці). Мертвої деревини залишати в експлуатаційних лісах до 30 кубометрів на один гектар, у заповідних — понад 100.
Позитивні нововведення варто закріпити у законах, зокрема «Про природно-заповідний фонд України». А для повної охорони найцінніших масивів ухвалити законопроект № 4480 щодо охорони пралісів (докладно читайте в «УК» від 7 травня 2016 року «Праліси не можна відтворити. Для їхнього збереження потрібні спеціальний закон і… совість»).
Потребує відновлення мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону. Він діяв у 2000—2010 роках, і це дало позитивний результат (детальніше в «УК» від 14 листопада 2015 року «Науковці застерігають від бездумного втручання у природні процеси»). Також потребують змін та доповнень інші постанови, правила, положення, накази тощо.
Сподіваюся, так і буде. А тим часом відзначимо для себе, що одна з важливих природоохоронних реформ відбулася, попри спротив, затягування та спроби її нівелювати.
За матеріалами інтернет видання “Урядовий кур”єр” від 01.12.2016 року