Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства
Гарячі лінії
Держлісагентство
Київське обласне та по м. Києву управління ЛМГ

Сертифікація та моніторинг лісів

Метою лісової сертифікації є досягнення і підтримання такого рівня ведення лісового господарства яке дозволяє забезпечити економічно, екологічно і соціально збалансоване управління лісами та лісокористування на основі міжнародних стандартів Лісової Опікунської Ради (ЛОР).

Лісова сертифікація будується на основі Законів України «Про стандартизацію», «Про оцінку відповідності», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» та з урахуванням вимог стандартів Лісової Опікунської Ради.

В основу вимог щодо ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку покладено норми Лісового кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд», «Про національну екологічну мережу», міжнародних конвенцій, нормативно-правових актів України з питань ведення лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища, принципів і критеріїв ЛОР.

Основними завданнями в сфері лісової сертифікації є:

 організація ведення лісового господарства у відповідності до визначених міжнародних стандартів веденні лісового господарства на засадах сталого розвитку;

 попередження скорочення та виснаження лісових ресурсів та пов’язаних з ними корисних властивостей лісів;

 удосконалення технологічних, технічних, організаційних та управлінських рішень спрямованих на підвищення продукційної та відтворювальної здатності лісів, збереження біотичного різноманіття, постійного та безперервного користування лісовими ресурсами, посилення середовищеформуюючих та захисних функцій лісів;

 врахування інтересів місцевих громад та підвищення їх ролі при підготовці управлінських рішень;

 підвищення конкурентоспроможності продукції, сприяння її просуванню на зовнішньому та внутрішньому ринку через документальне підтвердження її походження з лісів управління, якими здійснюється на засадах сталого розвитку;

 інформування широкого кола зацікавлених осіб про рівень забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства;

 попередження проникнення на ринок незаконно добутої деревини та інших ресурсів;

 усунення торгівельних бар’єрів у торгівлі лісовими продуктами та запобігання виникнення нових;

 виконання міжнародних зобов’язань України, які торкаються ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку.

Лісова сертифікація здійснюється шляхом проведення оцінки відповідності ведення лісового господарства низці вимог (принципи і критерії) незалежною компанією, що засвідчується видачею відповідного сертифікату.

Витяг з принципів і критеріїв ЛОР

Принцип 1. Відповідність чинному законодавству, критеріям і принципам Лісової Опікунської Ради
Ведення лісового господарства має відповідати чинному законодавству України, міжнародним договорам та угодам, що ратифіковані Україною, а також відповідати принципам і критеріям ЛОР.

Принцип 2. Права та обов’язки власників і користувачів

Довгострокові права на володіння і користування земельними і лісовими ресурсами мають бути чітко визначені,задокументовані та оформлені згідно з чинним законодавством.

Критерій 2.2.Місцеві громади, що мають юридичні чи традиційні права на володіння або користування ресурсами, мають можливість здійснювати контроль лісогосподарської діяльності з метою захисту своїх прав і ресурсів, за винятком випадків, коли право контролю добровільно та гласно передано іншим організаціям.

Критерій 2.3. Для вирішення суперечок щодо прав володіння та користування мають бути використані відповідні правові механізми вирішення таких питань. Будь-які невирішені суперечки слід ретельно розглядати в процесі сертифікаційних заходів. Значні суперечки, що стосуються інтересів багатьох сторін, як правило, є підставою для відмови в сертифікації.

Принцип 4. Стосунки з місцевим населенням і права працівників

Лісогосподарська діяльність має підтримувати або поліпшувати у довгостроковій перспективі соціально-економічний добробут працівників лісового господарства і місцевих громад.

Критерій 4.1. Місцевому населенню, що мешкає в зоні діяльності лісогосподарського підприємства, має бути надана можливість першочергового працевлаштування, навчання та отримання інших послуг.

Критерій 4.4. Планування та проведення лісогосподарських заходів мають включати результати оцінювання їх можливих соціальних наслідків. З населенням і окремими групами, на інтереси яких безпосередньо впливають лісогосподарські заходи, повинні проводитися консультації.

Критерій 4.5. Для розгляду скарг і забезпечення справедливої компенсації місцевим жителям у випадку втрат чи збитків, які наносяться їх юридичним і традиційним правам, власності, ресурсам і умовам життя, має бути задіяний відповідний механізм. Для запобігання подібних втрат і збитків повинні здійснюватися відповідні заходи.

Принцип 5. Використання лісу

Лісогосподарські заходи мають бути спрямовані на ефективне багатоцільове використання продуктів і функцій лісу з метою підвищення економічної стійкості підприємства та одержання широкого спектра екологічних і соціальних вигод.

Критерій 5.4. Лісогосподарська діяльність має бути спрямована на зміцнення і диверсифікацію місцевої економіки, щоб уникнути її залежності від одного виду лісової продукції.

Принцип 6. Вплив на навколишнє середовище

Ведення лісового господарства має забезпечувати збереження лісового біорозманіття і пов’язаних із ним цінностей, водних ресурсів, грунтів, а також унікальних і нестійких лісових екосистем і ландшафтів, підтримуючи тим самим екологічні функції і цілісність лісу.

Принцип 7. План заходів щодо ведення лісового господарства

План заходів щодо ведення лісового господарства, складений з урахуванням масштабу та інтенсивності проведених робіт, повинен існувати в письмовому вигляді, виконуватися і вчасно уточнюватися. В ньому має бути чітко сформульовані довгострокові цілі і завдання ведення лісового господарства, а також способи їхнього досягнення.

Критерій 7.4. Поважаючи конфіденційність інформації, суб’єкт лісового господарства має доводити до відома громадськості основні положення плану заходів щодо ведення господарства, включаючи положення, які перераховані в пункті 7.1.

            7.1. План заходів щодо ведення господарства і допоміжні документи повинні містити:

а) цілі ведення лісового господарства;

б) описи:

– лісових ресурсів, які плануються до використання;

– екологічних обмежень, залежно від характеру землекористування і землеволодіння;

– соціально-економічних умов;

– характеру використання прилеглих територій;

в) опис системи управління лісовими ресурсами, заснованої на екологічних характеристиках даного лісу та інформації, отриманої в результаті інвентаризації лісових ресурсів;

г) обґрунтування щорічного обсягу заготівлі лісових ресурсів і вибору видів, які підлягають заготівлі;

д) умови для моніторингу динаміки приросту деревини;

е) заходи екологічної безпеки, засновані на результатах проведеної оцінки впливу на навколишнє природне середовище;

ж) план виявлення і охорони рідкісних видів та видів, що перебувають під загрозою зникнення або зникаючих;

з) карти, які відображають місце розташування лісових ресурсів, включаючи межі територій, що особливо охороняються, запланованих лісогосподарських заходів і карти з інформацією щодо характеру землекористування;

і)опис і обґрунтування використання відповідної заготівельної техніки та устаткування.

Принцип 8. Моніторинг і оцінка

Відповідно до масштабу та інтенсивності лісогосподарських заходів має вестися моніторинг за станом лісу, обсягом лісогосподарської продукції, ланцюжком від заготівельника до споживача, лісогосподарськими заходами, їх соціальними та екологічними наслідками.

Критерій 8.5. Поважаючи конфіденційність інформації, суб’єкт господарювання зобов’язаний надати громадськості короткий звіт щодо результатів моніторингових робіт з визначених показників, включаючи показники, перераховані у пункті 8.2.

8.2 Під час ведення лісового господарства слід вивчати і збирати інформацію, необхідну для моніторингу принаймні таких показників:

а) обсяг вилучення усіх видів лісових ресурсів;

б) темпи приросту, лісовідтворення, стан лісів;

в) склад і зміни, що спостерігаються у флорі та фауні;

г) екологічні й соціальні наслідки лісозаготівель та інших лісогосподарських заходів;

д) витрати, продуктивність і ефективність ведення лісового господарства.

Принцип 9. Збереження особливо цінних лісів
Ведення лісового господарства в особливо цінних для збереження лісах має сприяти підтримці або покращенню відповідних характеристик цих лісів. Прийняття рішення стосовно особливо цінних для збереження лісів має плануватися з особливою обережністю, прискіпливо враховуючи усі можливі наслідки.

Критерій 9.2. У рамках консультативної частини сертифікаційного процесу особлива увага має приділятися відповідним ознакам цих лісів і можливості їхньої підтримки надалі.

Принцип 10. Лісові плантації

Вирощування лісових плантацій має плануватися і здійснюватися за всіма принципами та критеріями Лісової Опікунської Ради. Оскільки лісові плантації можуть надава низку соціально-економічних вигод, задовольняючи світові потреби в лісовій продукції, вони повинні доповнювати господарювання та знижувати навантаження на природні ліси, забезпечувати їх відновлення та охорону.

СЕРТИФІКАТ FSC ДП БОРИСПІЛЬСЬКИЙ ЛІСГОСП

СЕРТИФІКАТ FSC ДП ТЕТЕРІВСЬКИЙ ЛІСГОСП

СЕРТИФІКАТ FSC ДП ФАСТІВСЬКИЙ ЛІСГОСП