Про дотримання нормативно-правових актів з ведення лісового господарства при здійсненні рубок головного користування та рубок формування і оздоровлення лісів у Київському обласному та по м. Києву управлінні лісового та мисливського господарства в ході виїзної колегії Держлісагентства доповів у своєму виступі начальник Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства Олексій Бойко.

Загальна площа земель наданих в постійне користування підприємствам діяльність яких координується Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства становить 394,9 тис. га з них вкритих лісовою рослинністю 346,1 тис. га (88% від загальної площі) на яких ведуть свою діяльність 15 державних лісогосподарських підприємств та одне державне лісомисливське господарство.

За лісорослинними умовами Київську область розділено на дві зони Полісся та Лісостеп. Середня лісистість в області досягає 22,2%, але лісистість нерівномірна і коливається від 2% в зоні Лісостепу до 54% в зоні Полісся. Однак, ведення лісового господарства в Київській області ускладнюється значним антропогенним впливом та великою площею лісових ділянок з обмеженим режимом користування 215,1 тис. га (58%).

Загальний розподіл вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок по Київському ОУЛМГ близький до оптимального:

Молодняки – 66,6 тис. га (19%);
Середньовікові – 164,0 тис. га (47%);
Пристигаючі – 74,7 тис. га (21%);
Стиглі та перестійні – 45,4 тис. га (13%).

Переважають середньовікові насадження, на долю яких припадає 47% вкритих лісовою рослинністю лісових земель. Молоді насадження займають майже кожен п’ятий гектар лісу (19%). Основною деревною породою Київської області являється Сосна звичайна. На її долю припадає 61% загальної площі лісів Київщини. Близько 19% займають Дубові деревостани, решта (20%) – береза, вільха та інші деревні породи.

За 2018 рік підприємствами Управління заготовлено 1,6 млн. м3 ліквідної деревини, з них від рубок формування та оздоровлення лісів та інших заходів, пов’язаних з веденням лісового господарства – 1,2 млн. м3 ліквідної деревини (69%).
Догляд за молодняками проводиться слабкою інтенсивністю зрідження деревостану на площі 3,5 тис. га – 14% (загальний запас на 1 га 85 м3 насаджень в віці молодняків – заготовляється 12 м3).
Прорідження та прохідні рубки проводяться помірною інтенсивністю зрідження деревостану на площі 3,2 тис. га – 16% (загальний запас на 1 га 280 м3 насаджень в віці проріджень та прохідних – заготовляється 48 м3).

Щорічно державними лісогосподарськими підприємствами Київської області проводяться рубки формування і оздоровлення лісів в середньому на площі 22,5 тис. га.
Інтенсивність зрідження деревостану на кожній окремій ділянці залежить від типу лісу, складу, віку і бонітету насадження.

Окремими лісогосподарськими підприємствами спільно з науковцями проведено досліди, метою яких є отримання високопродуктивного насадження. Так, державним підприємством “Тетерівське лісове господарство” за науковим супроводом науковців ДП “Київська ЛНДС” закладено цілий ряд експериментальних ділянок з відпрацювання рубок починаючи з освітлення і закінчуючи дослідженням лісівничих підходів проведення рубок переформування для забезпечення природного поновлення лісів та формування різновікових деревостанів.

Зокрема, в ДП “Тетерівський лісгосп” закладено експериментальні ділянки по рубках в молодняках з різною ступінню зрідження (до 60%), обрізуванням бокових гілок та формуванням крони. Закладено ряд дослідів та проведено рубки в соснових деревостанах за “французьким методом”, коли передбачається вирощування загущеного молодняку (не допускаючи можливості зміни головної породи), подальшого зріджування за рахунок вирубки дерев з вадами стовбура, послідуючого інтенсивного проріджування, а в подальшому – відбір дерев майбутнього та послідуючий догляд за ними.

В ДП “Тетерівський лісгосп” закладено серію дослідів з проведення прохідної рубки з виборкою від 5 до 35% деревини. На підприємстві також опрацьовано технологію проведення рубки переформування в чистих соснових деревостанах.
Лісівнича доцільність проведення рубок переформування – формування мішаного різновікового високопродуктивного деревостану з постійним виконанням корисних екологічних функцій та періодичним отриманням деревини (близько 50м3/га за один прийом).

За результатами отриманого досвіду проведення експериментальних рубок формування і оздоровлення лісів встановлено:
1. При призначенні прорідження та прохідної рубки в насадженнях доцільно виходити з віку, верхньої висоти й абсолютної повноти (суми площ поперечних перерізів) деревостану. Головними індикаторами для прийняття рішень щодо лісівничого заходу є абсолютна повнота й кількість дерев на гектарі. Вони легко вимірюються і не настільки суб’єктивні, як відносна повнота.
2. Головний принцип проведення рубок догляду повинен полягати в забезпеченні формування високопродуктивного насадження, яке досягається зменшенням кількості дерев у насадженні і залишенням тих, що мають кращі показники якості й росту.
3. Головним критерієм для оцінки якості проведення рубки догляду повинна бути кількість дерев, що залишилась в насадженні після рубки, а не кількість зрубаної деревини, тобто об’єктом уваги повинен бути деревостан, а не об’єм зрубаної деревини.
4. Враховуючи економічну складову рубок догляду існує нагальна потреба розглянути можливість в майбутньому поступового впровадження рубок за цільовим діаметром.
5. Доцільно впроваджувати у виробництво “рубки простору” в віці прохідної рубки. Основний принцип полягає у можливості зменшення повноти після проведення рубки простору не до 0,7 (як при прохідній рубці), а до 0,5-0,6. Ідея проведення рубки полягає в разовому її проведенні в сосновому насадженні в віці 45-55 років та відсутності в подальшому будь-яких рубок до віку рубки головного користування.
6. Нормативи проведення рубок догляду не повинні містити норм категоричної заборони проведення рубки догляду за насадженнями (наприклад, проріджування при повноті насадження 0,7, а прохідні рубки при повноті 0,8 і нижче не проектуються). У їх основі повинні бути положення, що матимуть характер рекомендацій і давати загальні лісівничі підходи до вирощування насаджень. Вибір лісівничих прийомів повинен бути покладений на фахівців, які планують і виконують роботи.

За останні п’ять років у зв’язку з розповсюдженням стовбурових ш
кідників обсяг заготовленої деревини під час проведення санітарних рубок (ВСР та ССР) зріс майже у 2 рази та становить 982 тис. м3 у 2018 році порівняно з 514 тис. м3, які було заготовлено у 2014 році. В тому числі Суцільні санітарні рубки у 2018 році проведено на площі 2,1 тис. га та заготовлено 533 тис. м3 ліквідної деревини. Відповідно, обсяг рубок головного користування зменшився з 580 тис. м3 у 2014 році до 424 тис. м3 у 2018 році.Використання розрахункової лісосіки рубок головного користування знизилося за 5 років з 93 % (2014 рік) до 68 % (2018 рік).
На даний час на 1 м3 деревини, заготовленої від рубки головного користування заготовлюється більш ніж 2 м3 від санітарних рубок. Під час заготівлі деревини у порядку проведення Рубок головного користування в переважній більшості застосовується суцільна система рубок 99%. Відповідно, поступова та вибіркова система рубок становить 1%.

З 2002 року в Поліській зоні, а саме у ДП «Тетерівський лісгосп» в порядку експерименту проводились дослідження щодо застосування поступових та вибіркових систем рубок з різним ступенем вибірки деревостану, кількістю прийомів, площ лісосік, ширини смуг тощо, що зумовлено необхідністю впровадження екологічно орієнтованого лісівництва, яке б відповідало вимогам лісової сертифікації.

За дослідний період було проведено рівномірно-поступові рубки на площі 168 га, смугово-поступові рубки на площі 628 га та групово-поступові рубки на площі 24 га, що становить 14% від загального обсягу рубок головного користування.

На основі отриманого досвіду можна зробити наступні висновки:
1. Поступові рубки слід проектувати у свіжих та вологих борах і суборах, в таких умовах сосна добре відновлюється природно і не висока вірогідність задерніння.
2. Термін повторюваності між черговими прийомами рубки має бути не більшим ніж 4 роки і визначатись в залежності від наявності необхідної кількості життєздатного підросту.
3. Площу першого прийому поступових рубок лімітувати не доцільно, але доцільно лімітувати площу останнього прийому. Площа першого прийому має обмежуватись площею виділа, який відводиться в рубку. У виділах площею до 3 га. такі рубки проектувати взагалі не варто.
4. Не слід призначати такі рубки в перестійних насадженнях, так як вони гірше адаптуються до змін умов існування.
5. Проектувати проведення поступових рубок в штучних насадженнях, що вирощувались в перегущеному стані не варто. Найменше втручання в такі насадження приводить до їх розладнання і масового відпаду, що особливо актуально в наш час.

ВИСНОВКИ
📎 Враховуючи різноманітність лісорослинних умов, наявність деревостанів як тіневитривалих, так і світлолюбних порід, а також специфіку ведення лісового господарства, необхідно впроваджувати ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва.
📎Основними критеріями при прийнятті рішень щодо лісівничого заходу є абсолютна повнота й кількість дерев на гектарі. Зменшення кількості дерев у насадженні і залишення тих, що мають кращі показники якості й росту в подальшому забезпечать формування високопродуктивного, стійкого насадження.
📎 Для здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів необхідно розглянути можливість впровадження нових видів рубок – за цільовим діаметром та рубок простору (як альтернативу прохідним рубкам).

ПІДСУМКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

✏ Нормативно-правові акти не повинні обмежувати фахівців при проведенні заходів з поліпшення якісного складу лісів направлених на їх оздоровлення та посилення захисних властивостей.
✏ Поступові рубки слід проектувати у свіжих та вологих борах і суборах та не варто проектувати проведення поступових рубок в штучних насадженнях.
✏ Нормативно-правовими актами не доцільно обмежувати термін повторюваності та площу першого прийому поступової рубки, які залежать від наявності необхідної кількості життєздатного підросту, а також у виділах площею до 3 га. такі рубки проектувати взагалі не варто.

Прес-служба Київського обласного та по м. Києву
управління лісового та мисливського господарства