Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства
Гарячі лінії
Держлісагентство
Київське обласне та по м. Києву управління ЛМГ

Круглий стіл “Ліс. Держава. Гроші. Хто, кому і скільки”

SOS ЛІСІВНИКІВ УКРАЇНИ
Катастрофа. Реанімація. Банкрутство
Ці тривожні слова найчастіше звучали під час засідання учасників Всеукраїнського круглого столу «Ліс. Держава. Гроші. Хто, кому і стільки», який недавно відбувся в Національному університеті біоресурсів і природокористування за участю Державного агентства лісових ресурсів України, представників міністерств, провідних науковців, Світового банку, ЄС, незалежного експертного партнерства.
Чим викликана така тривога довкола лісового господарства нашої країни? Чому так занепокоєні ті, кого доля зв’язала з лісовим господарством?
Тільки не тим, що стає звичними сюжетами телеканалів, які люблять підхоплювати сенсаційні чутки про нібито систематичне знищення наших зелених багатств.
Кажемо «нібито» тому, що вже неспростовно доведено лісівниками: нині немає в лісах, і перш за все карпатського регіону, де б світили лисинами лісові масиви. Навіть на цьому зібранні авторитетно доводилося: нині кожна ділянка раніше зрубаного лісу «заселена» молодими деревами. Тільки нинішнього року, говорили учасники заходу, за сім місяців висаджено і засіяно молодих саджанців на площі 32 тисячі гектарів, що становить 117 відсотків до річного завдання. Водночас охоронцями лісу припинено незаконних вирубок деревини на суму 15 тисяч кубометрів: сосни, смереки, дуба, бука.
А тривога і відчуття біди йдуть від того, що нинішнього року вперше за весь час існування нашої молодої країни держава кинула повністю напризволяще свою лісову галузь, не виділивши на її підтримку жодної копійки! Це вже призвело до катастрофічного погіршення економічної діяльності лісогосподарських підприємств півдня та сходу України, які за вісім місяців цього року практично доведені до банкрутства. Відмова від бюджетної підтримки спричинила ситуацію, за якої працівники лісової охорони півдня та сходу України з початку року не отримують зарплати і масово звільняються з роботи. Через відсутність фінансування були зупинені роботи зі створення нових захисних насаджень на малопродуктивних і деградованих землях, не було можливості вести там протипожежні заходи. Не кажучи про те, що брак належної охорони лісів веде до збільшення кількості самовільних рубок.
Виступаючі наголошували й на тому, що під загрозою опинилася екологічна система країни через послаблення лісовідновлювальних робіт, посилення водної та вітрової ерозії, деградація сільськогосподарських угідь на сотнях тисяч гектарів земель південних та східних областей. За всім цим відбуваються серйозні збитки держави через зниження урожайності сільськогосподарських культур.
Про байдужість деяких урядових структур до проблем лісівників, підкреслювали учасники круглого столу, свідчить і той факт, що, незважаючи на запрошення взяти участь у роботі цього авторитетного зібрання представників Мінекономіки, Мінфіну, Мінагрополітики, ними це запрошення було проігнороване.
Учасники круглого столу прийняли звернення до керівників уряду, Верховної Ради, народних депутатів України, профільних міністерств із проханням вникнути у порушені ними проблеми і терміново переглянути фінансову політику щодо лісового господарства нашої держави.
Точка зору виконуючої обов’язки голови Держлісагентства України Христини Юшкевич:
— На засіданні круглого столу, де не тільки обговорювалися питання нинішньої ситуації щодо ведення лісогосподарської діяльності, зокрема в південно-східних регіонах України, а й прийнято звернення до уряду та Верховної Ради, порушувалася низка найгостріших проблем сьогоднішнього господарювання в лісовій царині України.
Гострота розмови викликана насамперед тим, що 2016-й — перший рік із часу набуття незалежності нашої країною, коли лісогосподарська галузь України опинилася без жодної фінансової підтримки, фактично кинута напризволяще.
Я не кажу про те, що специфіка нашої галузі така, що постійна підтримка з боку держави потрібна навіть ресурсним, західним лісовим господарствам. А що вже до східних та південних господарств, де обмаль лісів і відсутність заготівлі та реалізації деревини, то тут просто кричуща необхідність постійної уваги до них та підтримки їхньої діяльності нашою державою.
Парадокс. Лісове господарство України лише за 2015 рік принесло до державної скарбниці майже три з половиною мільярди гривень. А для покриття затрат для ведення господарської діяльності бідних на ліси господарств нинішнього року не одержало жодної копійки. А південь та схід України — це насамперед зелені насадження, які захищають ґрунти від ерозії, від суховіїв, сприяють одержанню високих урожаїв сільськогосподарських культур.
У зв’язку з тим, що не було виділено коштів на підтримку лісівників південно-східних регіонів, нам довелося цей рік працювати в режимі виживання, коли навіть доходили до таких крайнощів, як через профспілкові організації ресурсних областей перераховували колегам нелісистих регіонів їхні дводенні заробітки, щоб дати можливість півдню та сходу хоч якось існувати.
І все ж ми втратили сотні працівників — високопрофесійних фахівців лісової справи, які були змушені шукати більш оплачувану роботу в зовсім інших галузях. А це в свою чергу привело до відчутних втрат у всьому комплексі лісового господарювання на півдні та сході.
Тому ми нині енергійно діяли, щоб хоч наступного року не допустити катастрофи, про яку говорилося на засіданні круглого столу.
Ми розробили концепцію державної цільової програми по розвитку лісової галузі України, яка включає в себе й систему фінансування намічених заходів. Сподіваємося, що в цій справі знайдемо розуміння уряду і, передусім, Міністерства фінансів, а також Верховної Ради України. Останнім часом у нас відбулися корисні зустрічі у Бюджетному комітеті українського парламенту, з рядом депутатів, які представляють різні регіони України. Вони висловили готовність підтримати нас і виділити необхідні кошти.
Повертаючись до сфери нашої діяльності на сході та півдні України 2016 року, хочу сказати, що саме через проблеми, про які я говорила, нам не вдалося відтворити захисні насадження, які вкрай потрібні для сільськогосподарського виробництва. Для довідки скажу: аграрники вирахували, що полезахисні насадження додають до урожайності вісім відсотків продукції.
Якщо ми поновили 32 тисячі гектарів лісових насаджень, то за нормального фінансування ця цифра могла б бути у кілька разів більшою.
Якщо ми у 2016 році вберегли ліси від великих пожеж, то за необхідної фінансової підтримки взагалі довели б до мінімуму пожежну небезпеку у південно-східних місцевостях. Чи треба говорити, що затрачені кошти на протипожежні заходи дають країні набагато більшу економію ресурсів, аніж самі витрачені на це гроші.
Потрібні відповідні кошти й на посилення лісової охорони. Якщо ми взялися рішуче покінчити з незаконними вирубками, то значні сили треба кинути на південно-східні лісові масиви, бо саме там зараз збільшується кількість випадків несанкціонованої вирубки лісу.
На засіданні бюджетного комітету ми сказали, що просимо на 2017 рік виділити нам на вкрай потрібні заходи лише 684 мільйони гривень — мізерну суму на фоні інших загальнодержавних витрат.
Думаю, що засідання круглого столу, де обговорювалися всі ці та інші проблеми, зробить поштовх до ще більшого посилення діяльності лісового господарства України, до примноження лісових багатств нашої держави, оздоровлення навколишнього середовища.

За матерiалами: www.golos.com.ua