« Не піднімай на ліс руку – він послужить тобі, сину і онуку».

« Не піднімай на ліс руку – він послужить тобі, сину і онуку».
І справді, ліс, за період свого дозрівання, служить не одному поколінню.

Ліс супроводжує людину все життя, незалежно від того, де вона живе – в місті чи в селі. Майбуть немає такої оселі, в якій би не користувалися предметами побуту , виготовленими з дерева, немає такої родини, яка б не використовувала в харчовому раціоні дари лісу( особливо, це стосується наших поліських родин).

Але не кожен з нас задумувався над тим , скільки треба прикласти зусиль та скільки років лине, коли можна буде отримати з лісу деревину та інші щедроти. Щоб виростити лісове насадження потрібно понад 80 років! А для того, щоб насадження було повноцінне, необхідно вчасно та якісно посадити молодий ліс , проводити рубки догляду за лісом, охороняти його від шкідників та хвороб, охороняти ліс від пожеж. Ось тут і бачимо оту «ниточку» – «…тобі, сину і онуку»,- якій не може бути кінця, яку не треба ніколи переривати. Одне покоління садить ліс, друге – доглядає, третє – збирає повноцінний урожай і так, з покоління в покоління. І кожному поколінню необхідно з відповідальністю віднестись до збереження та примноження лісових масивів. На жаль, в більшості випадків, саме людина стає головною причиною знищення та пошкодження лісів, це і лісові пожежі, і самовільні рубки, і захаращення лісів побутовими відходами.

Тому нам всім треба подбати про ліс й обачливо поводитись в цьому осередку природи. Нам жити на цій землі, від нас залежить, якою побачать її наступні покоління.

Людмила Овсієнко, Інженер охорони і захисту лісу ДП «Поліський лісгосп».