Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства
Гарячі лінії
Держлісагентство
Київське обласне та по м. Києву управління ЛМГ

ДП “Білоцерківський лісгосп”. Тихе полювання взимку.

Збір грибів у нашій місцевості, як правило, приурочений до осінньої пори року. На весні ліс нас може порадувати сморчками, літо дарує перші хвилі білих грибів, проте зима, на мою думку, незаслужено викреслена з календарів більшої частини любителів тихого полювання.

У холодний період року при стійкому пониженні середньо-добових температур нижче 10-15 градусів тепла грибниця окремих шапкових грибів починає утворення плодових тіл, котрі ми і звикли називати грибами. В зимовому лісі з листопада і до кінця квітня на пнях і стовбурах клена, береста, верби та інших деревних порід можна відшукати зимового опенька – фламуліну бархатистоніжкову. За його яскраво-руде інколи червоне зафарбування шапки поляки нарекли огнівкою зимною. Бархатистий чорний наліт ніжки гриба (жорстка і порожниста) при торканні залишає на собі відбиток пальців та загалом відрізняє гриб від його неїстівних «родичів». Шапка зимового опенька має доволі слизький наліт, і у приготованому вигляді (ніжки не їдять) дуже подібна до маслюків. Плодові тіла фламуліни характеризуються груповим зростанням на відмерлій деревині і мають тонкий приємний аромат сушених фруктів. Смакові якості гриба, на мою думку, вищі за опенька осіннього, крім того речовина фламулін, яка руйнується при термічній обробці, за науковими дослідженнями у медичній сфері, здатна пригнічувати ріст злоякісних пухлин. Японські селекціонери вивели білий штам  (аналогічно сорту рослин чи породи тварин) опенька зимового, які інколи трапляються в супермаркетах великих міст. Німецькі селяни здавна вирощують фламуліну на присадибних ділянках на прикопаних гілках клена, попередньо «обмазаних» подрібненими шапками гриба заражуючи деревину його спорами. У нас в насіннєвих магазинах також можна знайти міцелій опенька осіннього на зерні злакових.

При екстенсивному способі культивування зерновий міцелій «засівається» в отвори та пропили на дерев’яних чурках м’яколистяних порід дерев, при інтенсивному – у мішки чи банки з термічно-оброблений субстрат по аналогії з вирощуванням гливи (російською мовою – вєшенки). Я також маю досвід вирощування опенька осіннього в банках на підвіконні, тому попереджую, що провести експеримент з вирощування і скуштувати обжарений делікатес ви зможете, але про масове вирощування як гливи чи печериці мова не йде. Вважаю, що викладена у цій статті інформація допоможе вам по іншому подивитися на ліс, його складові елементи, і бажаю вам вдалого тихого полювання при прогулянці зимовим лісом.

Інженер-лісопатолог ДП «Білоцерківський лісгосп» А.Губрій.