УНІКАЛЬНИЙ ГЕНЕТИЧНИЙ АРХІВ

Як все велике починається з малого, так і усі високі та могутні дерева наших лісів виросли з маленьких насінинок. І саме від того, яким буде насіння, залежить яким буде і деревостан вирощений з нього.

В ДП «Тетерівський лісгосп» відповідально підходять до питань лісового насінництва та вирощування садивного матеріалу для лісовідновлення. Тому з метою формування біологічно стійких, продуктивних деревостанів тут було закладено клонові насіннєві плантації сосни звичайної, яка є головною породою на понад 85% земель лісгоспу.
Одна з них, найбільша за площею, була створена у кварталі 123 Мигальського лісництва. Вона займає 18,6га і зростає тут близько 4 тис. клонів 60 плюсових дерев з Київської та Житомирської областей. Для її створення були запрошені науковці ДП «Київська лісова науково-дослідна станція». Вони заготовляли живці з архівів плюсових дерев та прищеплювали їх на саджанці, так би мовити клонували кращі дерева, які пізніше були висаджені на підібраній і підготовленій земельній ділянці. Плантація є частиною архіву клонів плюсових дерев, відібраних в лісовому фонді Полісся і збережених науковцями ДП «Київська лісова науково-дослідна станція».

Архів – своєрідний генетичний банк, колекція нащадків найкращих за показниками росту і стану, найбільш продуктивних дерев сосни звичайної, більшість з яких уже пішла в небуття через свій вік, дію шкідників, хвороб та лісових пожеж. Насіння, зібране на плантації, дає змогу підприємству створювати нові насадження садивним матеріалом з покращеними спадковими властивостями, адже вирощені з нього сіянці є прямими нащадками кращих з господарської та біологічної точки зору дерев Поліського регіону.

Щорічно за плантацією проводяться догляди та кронування дерев для збільшення урожайності і полегшення збору шишок. З метою уникнення запилення клонів на плантації пилком з сусідніх насаджень, була обрана ділянка, яка віддалена від них і оточена листяними насадженнями. Для цього якнайкраще підійшли землі, які були передані підприємству під заліснення у 2006 році в рамках діючого тоді державного проекту біокарбонового фонду.

Ось так, зусиллями виробничників, науковців та місцевої влади було створено цей без перебільшення унікальний об’єкт, який буде слугувати майбутнім поколінням, а цінність його не має матеріального виміру.

М.П.Савущик, Г.А.Шлончак, канд. с.-г. наук, ДП «Київська лісова науково-дослідна станція»