З чого починається ліс та лісопарк

Ліси державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» розташовані на території 8 – ми адміністративних районах лісостепової частини Київської області, і займають 32 тис. га. Щорічно, проводиться лісовідновлення та лісорозведення на площі 116 га. Для забезпечення власним і якісним садивним матеріалом на підприємстві організований базовий лісовий розсадник площею 17,5 га, з посівним відділенням в якому вирощується 1,2 млн. шт. сіянців основних лісоутворюючих порід. Поряд з цим для потреб озеленення населених пунктів, створення парків і скверів в розсаднику вирощується понад 40 тисяч саджанців 25 видів різних декоративних дерев і чагарникових порід. Особливо мають попит у населення саджанці липи, берези, горобини, верби білої, ялини, горіха грецького, буксуса, ялівця козацького. В теплиці розсадника вирощується більше 150 тисяч штук екзотів.

Лісовий розсадник має дві спеціалізовані території: продуктивної частин – на якій вирощується садивний матеріал для лісовідновлення та лісорозведення, до якої входить посівне, шкільне та маточне відділення. Друга спеціалізована територія має ділянку, яка зайнята теплицями, де проводяться вирощування деревних та чагарникових порід вегетативним способом та саджанців декоративних порід з закритою кореневою системою.

Протягом п’яти років в розсаднику державного підприємства, за методом лісівників Польщі, проводиться вирощування сіянців лісових порід в коробах. Короби шириною 2м та довжиною 50м, заповнюються субстратом, який підбираються для кожної породи. Вирощування сіянців в коробах дає можливість регулювати притінення, полив та проведення профілактики боротьби з хворобами і шкідниками. Досвід показує, різниця у висоті між сіянцями вирощених в посівному відділенні та в коробах сягає 40см, а це якісний садивний матеріал, що є запорукою створення якісного лісу.

Державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство» знають не тільки лісівники, а й професіонали ландшафтники за якісний декоративний посадковий матеріал, який вирощується в шкільному та тепличному відділенні. В Києві та багатьох містах області радує око людей липа, туя колоновидної форми вирощена в нашому розсаднику.

Готовлять до посіву насіння липи методом розробленим у лісгоспі. Минулорічне насіння закладають на стратифікацію весною (в травні місяці). Протягом літа воно знаходиться в торфі, а восени висівають на глибину 1-2см від звичайного. При цьому методі завжди з’являються дружні сходи. Посіви прикочуються, мульчують ся та притінюються.

Результат отримання вкорінених живців залежить від строків і якості заготівлі сировини для живців індивідуально для кожної породи. Оптимальні строки живцювання в різних порід дерев не однакові. В наших умовах такі хвойні породи, як ялина колюча форми блакитна, різні види і форми туї, ялівцю, ялиці, тису ягідного, мають строки живцювання березень – квітень місяць. Бузок, наприклад, має короткий календарний строк живцювання (лише 10-15 днів). Такі рослини як троянди, таволги, калини, садовий чубушник, дейція, форзиція та інші – кінець травня, червень і початок липня.

Вкорінення в теплицях туї сягає 70-75%, ялівцю 65-70%, самшиту 90-95%. Вкоріненні живці висаджуються в шкілки на дорощування.

Шкілки закладають комбінованим способом. При цьому методі ряди деревних і чагарникових порід чергуються між собою. На 1га одночасно висаджують 30 тисяч штук сіянців та вкорінених живців. Через два роки чагарникові породи викопуються і на їх місці висаджують нові, а через 4-5 роки закінчується цикл вирощування саджанців на даній площі. Саджанці деревних порід вже досягають стандартної висоти і їх викопують. Одночасно викопують і чагарникові породи, які були висаджені другий раз на даній площі.
Така технологія дозволяє досягти збільшення виходу стандартного садивного матеріалу з одиниці площі. При цьому методі майже всі процеси механізуються. Досягається різке зниження собівартості вирощеної продукції та звільнення людей від важкої ручної праці.

Догляд за кронами і стовбурами дерев в основному полягає в обрізці.

Обрізку дерев частіше за все проводимо в сезон мінімальної циркуляції соків, тобто пізньою осінню і ранньою весною. Але більшість дерев безболісно переносить обрізку практично цілий рік, за винятком квітня і травня, періоду посиленої циркуляції соків. Весняна обрізка дерев вважається найбільш безпечною, так як зріз затягується навіть швидше, ніж у період повного спокою, через незначні соковиділення. Влітку обрізку проводити не дуже зручно, до того ж вона сповільнює ріст нових пагонів.

Більша частина квітучих дерев повинна піддаватися обрізці після закінчення періоду цвітіння.