Анатолій Гусак: “Наша праця – для майбутнього”

Один із древніх філософів стверджував: «Від спілкування з природою ми отримуємо стільки світла, скільки хочемо, і стільки мужності, скільки нам потрібно». У лісі ж це відчуття доброї енергетики буквально переповнює тіло і душу. Але про ліси, їх охорону, захист, відновлення, раціональне використання цього природного багатства, яке в нашій країні є національним надбанням, потрібно дбати.

Саме цим день у день, о будь-якій порі року й займаються люди, що працюють у лісовому господарстві. Про те, як справляються зі своїми завданнями лісівники Баришівщини, ми запитали у головного лісничого ДП «Бориспільське лісове господарство» А.М.Гусака.

– Анатолію Михайловичу, розкажіть, будь ласка, що сьогодні являє собою ДП «Бориспільський лісгоп»?

– ДП «Бориспільський лісгосп» Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства був створений у 1936 році на базі колишніх лісів місцевого значення і частини лісів Держлісфонду. Розташований у центральній частині Київської області на території трьох адміністративних районів – Бориспільського, Баришівського і частково Броварського. Було організоване у складі держлісгоспу шість лісництв: Баришівське, Вишеньківське, Кийлівське, Старинське, Процівське, Сулимівське. Нині (це пов’язано з проведеною реорганізацією лісгоспу 2003 року) до його складу входять чотири лісництва: Баришівське, Вишеньківське, Кийлівське, Старинське.

Загальна площа земель лісгоспу становить 19285 га. Укриті лісовою рослинністю землі займають 17327 га, що становить 89,8% від загальної площі. Територія лісгоспу розміщена в басейні річки Дніпро та її лівої притоки – Трубежа.

– Яку територію займає Баришівське лісництво?

– Територія Баришівського лісництва становить 4578 гектарів (шість майстерських дільниць), на яких ростуть хвойні та листяні дерева. Окрім основних лісоутворюючих порід (сосна звичайна та дуб звичайний займають дві третини площі), працівники щорічно закладають нові насадження, більш стійкі до шкідників та пожеж, серед яких – сосна кримська, дуб червоний, липа, клен гостролистий…

– Останнім часом на Баришівщині склалася досить неоднозначна ситуація, коли окремі представники Народної самооборони звинувачують лісівників у незаконній вирубці насаджень. Проясніть, будь ласка, ситуацію.

– Справді, такі випадки трапляються, активісти намагаються контролювати процес вирубки, звинувачують нас у порушенні закону, кілька разів навіть викликали представників правоохоронних органів. Проте лісівники надали необхідні документи і дозволи, адже всі заходи, які ми проводимо на підпорядкованій території, – законні.

У своїй роботі ми керуємося законами України, нормативними документами і програмами, що визначають основні засади і принципи нашої діяльності. Розуміючи всю важливість справи, якою займаємося, намагаємося впроваджувати заходи, основані на принципах безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, відтворення високопродуктивних корінних деревостанів та отримання максимального економічного ефекту від господарської діяльності.

У лісогосподарстві є свої нормативи – коли, як і в якій кількості вирубувати деревину. Цей процес має бути чітко регламентований і не може відбуватися самовільно.

Зрозумійте, деревина має певні вікові категорії. Якщо взяти у відсоткому співвідношенні, то у Баришівському лісництві молодняку (до 20 років) – 17%, середньовікового лісу (від 20 до 60 років) – 57%, пристигаючого – 12% і стиглого – 12,5%. Вирубувати маємо право лише стиглий ліс, із часом до цієї категорії додасться і пристигаючий. Це ті площі лісових насаджень, котрі не дають приросту (середній річний показник приросту має становити 4-5 кубометрів на гектар лісу). Тому і вирубку проводимо у співвідношенні із цими показниками, адже вирубуємо рівно стільки, скільки має «прирости», аби площа лісових насаджень не зменшувалася.

На території Баришівського лісництва щороку приростає приблизно 20 тисяч кубометрів насаджень, тож і при вирубці ми не можемо перевищувати цей показник. Для прикладу, минулого року вирубали лише 13 тисяч кубометрів.

А у стиглого лісу приріст від’ємний, дерева починають усихати, серед сухостоїв активно розмножуються шкідники, що є прямою загрозою лісовим насадженням. Окрім того, хочу наголосити, що найбільше кисню виділяє якраз середньовіковий ліс, а стиглий потрібно вчасно зрізати, аби потім із максимальною користю використати у виробництві.

І, що важливо, після вирубки територію засаджуємо знову. Скажімо, якщо цьогоріч певну площу насаджень вирубали, наступного року неодмінно її засадимо лісовими культурами. Це – головний принцип лісокористування і лісовідновлення.

– Куди реалізуєте деревину?

– Деревина реалізується через спеціалізовані аукціони. Раніше (до політичної і економічної кризи в державі) розпродувалася практично стовідсотково. Зараз попит дещо знизився, це, звісно ж, впливає і на ціну. Те, що не було продано на аукціоні, реалізуємо за прямим угодами. Вплинути на цінову політику та збільшити реалізацію змоги, звичайно, немає. Залишається одне: зменшити затрати на проведення лісогосподарських та лісокультурних робіт.

– Знаю, що для вирощення посадкового матеріалу у Баришівському лісництві є теплиця…

– Ліс, як відомо, починається з насіння. Якої воно якості – такими й будуть бори та діброви. Тому вирощування посадкового матеріалу – важливий напрямок діяльності лісового господарства. Особливо важливим є відбір насіння, воно повинно бути лише вищого класу якості. Для цього у нас напрацьовані певні технології, є власні традиції. Вирощений посадковий матеріал використовуємо, звісно ж, для відновлення лісових масивів.

– Над чим іще працює колектив Баришівського лісництва?

– Лісівники Баришівщини на чолі із лісничим О.Я.Даніленком проводять увесь комплекс робіт: вирощують сіянці у лісорозсадниках, доглядають за молодими насадженнями, проводять рубки догляду за лісом для забезпечення відповідного породного складу лісових культур, підвищення їхньої продуктивності, здійснюють оздоровчі рубки дерев, уражених хворобами і шкідниками. І, звичайно ж, особлива увага приділяють захисту лісових насаджень від пожеж та браконьєрів.

Вирощування лісу – це і науково складна, і фізично нелегка праця, а її теперішній обсяг оцінять лише наступні покоління. Бо, приміром, береза і вільха ростуть 60 років, сосна – понад 80, а стиглість дуба перевищує 100 років. Тому наша праця – для майбутнього, для того, щоб Київська область, і Баришівщина зокрема, і через століття мала потужний лісовий фонд, який є легенями нашого краю.

– Найбільша небезпека для лісу – пожежі. Наскільки це літо є тривожним для вашого господарства?

– Я б уточнив: найбільшою небезпекою для лісових насаджень є людина, яка не замислюється над можливими наслідками власної недбалості. Звідси і всі проблеми – непогашене вогнище, кинутий на суху траву недопалок і так далі… Тож і займаємося постійно проведенням специфічних профілактичних протипожежних заходів: трактористи створюють мінералізовані смуги, що у разі пожежі заблокують поширення вогню. Для цього використовуються два трактори, ПКЛ, протипожежний модуль та вежа, з якої ведеться постійний нагляд за підпорядкованою територією. Хоча обладнання не нове, проте діюче, а особливо – в умілих руках.

– Виходить, що успіх справи більшою мірою залежить від професіоналізму людей, які працюють у цій галузі?

– Сучасний стан наших лісів, зокрема на території Баришівського району, це, в першу чергу, – результат людської діяльності. Великої поваги заслуговують наші лісоруби, водії, трактористи, єгері, пожежники – усі, хто працює на збереження й примноження лісів, захищає та оберігає флору і фауну лісових масивів.
У лісовому господарстві без уміння працювати колективно на результат не варто сподіватися. Від того, як спрацює кожна ланка, як організує роботу колективу керівництво, і залежать високий результат та здобутки підприємства.

До багатьох заходів, що проходять за участю лісгоспів, ми залучаємо і громадськість, насамперед – учнівську молодь. Разом проводимо роботи із благоустрою, озеленення територій, приділяємо увагу і профілактичній діяльності, розповідаємо, як правильно поводитися у лісі, охороняти і дбати про нього. І баришівські лісівники разом із працівниками освіти роблять усе можливе, щоб прищепити дітям любов до лісу, почуття відповідальності за його збереження і розвиток. Той, хто власноруч посадив хоч одне лісове деревце, байдуже ставитися до лісових насаджень уже не буде і гілку заради розваги не зламає.

– Чи хотіли б ви наостанок звернутися до жителів Баришівщини?

– І не тільки до баришівчан, а до всіх, хто полюбляє відпочивати у лісі! У спекотну літню пору все більше охочих прийти до лісу, відпочити під його зеленими шатами, подихати чистим повітрям, набратися сил і позитивної енергетики. Тож будьте відповідальними у своєму ставленні до краси, яка вас оточує, не завдавайте шкоди насадженням, прибирайте за собою сміття і дотримуйтеся правил протипожежної безпеки. І ліс віддячить вам за таку повагу сторицею: здоров’ям, чистим повітрям, додасть сили вашому тілу, а душі – доброти.

Розмову вела
Жанна Гаркавенко
Фото О.Надоленка