Основні підсумки виїзної колегії Держлісагентства на Вінниччині.

На базі Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства 26-27 червня проходиларозширена виїзна колегія Державного агентства лісових ресурсів України. Адже Вінниччина є полігоном в умовахПоділля передового досвіду з підвищення продуктивності лісів та збагачення їх породного складу.

Начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондарнаголошує, що першочерговим завданням лісівників завжди було, є і буде лісовідновлення та лісорозведення здосягненням оптимальної лісистості, охорони лісів, підвищення їх продуктивності та цінності, раціональноговикористання лісових ресурсів, захисних функцій та корисних властивостей лісів.

На Вінниччині, де дубові насадження складають 80% площ лісових угідь, – найкращі умови вирощуваннядуба. В межах України Поділля відноситься до найбільш сприятливих кліматичних і ґрунтових умов для розвитку іросту цінних аборигенних порід. У межах цього регіону насадження дуба звичайного займають близько 318 тис.га, в т. ч. приблизно 50% їх зростає у Вінницькій області – 152 тис. га.

Високі виробничі показники лісівників Вінниччини пов’язані з науково обґрунтованими підходами долісогосподарської і лісокультурної справи. Найбільша увага приділяється питанням підвищення продуктивності,товарності насаджень, поліпшення їхніх екологічних функцій і невиснажливого використання лісових ресурсів,формування біологічно стійких високопродуктивних насаджень.

Лісівниками Вінниччини розроблено теоретичні основи й методи створення та вирощуваннявисокопродуктивних штучних дубових насаджень з участю інтродукованих і аборигенних лісових порід.

З метою підвищення продуктивності та покращення породного складу лісових насаджень протягом останніх25 років державні лісогосподарські підприємства управління впроваджують у виробництво власні, науковообґрунтовані, нові технології створення та вирощування лісових культур:

– лісові культури створюються стандартним посадковим матеріалом із прямим стовбуром.

– посадка сіянців здійснюється на розпушену смугу в гребінь, створений культиватором КЛБ-1,7 шляхомнагортання родючого ґрунту в звал. Така поліпшена механізована технологія підготовки ґрунту дає можливістьголовній породі в рядах більше використовувати поживні речовини, сконцентровані за сторіччя в гумусовомугоризонті ґрунту, сприяє максимальній приживлюваності саджанців лісових культур. При цьому щорічний прирісткультур дуба звичайного може складати 50-80 см;

– посадкові місця розміщуються в основному за схемою: 3-4 м х 0,5-0,7 м;

– передбачено в перші роки вирощування обов’язкове проведення 3,4 – кратного механізованого догляду,щоб постійно обабіч рядів головної породи, особливо дуба звичайного, ґрунт був у зрихленому стані. Це усуваєнегативний вплив трав’янистої рослинності та другорядних порід, покращує водний та температурний режим,сприяє інтенсивнішому росту лісових культур, особливо в перші роки. При догляді за молодими насадженнямивикористовується дворядний культиватор 4-секційного КЛБ 1,7. Перевага такого догляду за лісовими культурамив тому, що за один прохід агрегат робить догляд із розгортанням та нагортанням ґрунту. Звичайнимкультиватором така робота виконується за два проходи, в два сліди: перший в розвал, другий – в звал;

– з метою формування ділового стовбура, починаючи з 2-3 річного віку, проводиться догляд за формоюстовбура і крони головних лісотвірних порід, не дивлячись на те, що посадковий матеріал сортується привикопуванні з розсадника;

– при створенні лісових культур до їхнього складу вводяться горіх чорний, черешня звичайна, грушазвичайна, берека лікувальна, бархат амурський, гікорі білий, гікорі гіркий, модрина європейська, модринаяпонська, псевдотсуга. Усі ці породи вводяться чистими рядами до 20 – 25 % загальної кількості посадковихмісць;

– деревина черешні, наприклад, досягає стиглості у віці 50-60 років, коли уже сформоване насадження. Припроведенні прохідних рубок черешню забираємо з насадження рядами, при цьому одночасно збільшується площаживлення дерев та створюються сприятливі умови для максимального приросту деревини дуба звичайного;

– при таких схемах посадки є можливість в достатній кількості визначити перспективні дерева (деревамайбутнього) і вести господарство на отримання високоякісної деревини;

Це дає можливість у віці стиглості досягти запасу не 290 м3 а біля 500-600 м3 на 1 гектарі. Адже зізменшенням ширини міжрядь збільшується число ділових дерев. За нашими даними, кількість ділових дерев у культурах складає: 6 м – 64%, 4 м – підвищується до 71%, 3 м – до 82%, 2 м – 91%. У прямій залежності від числаділових дерев дуба в часткових культурах знаходиться запас та вартість стовбурної деревини. Зі зменшеннямширини міжрядь з 6 до 2 метрів у часткових культурах віком до 92-107 років підвищується вартість деревини дуба до 167%, насадження в цілому – до 152%.

Особлива увага приділяється проектуванню лісових культур, вирощуванню посадкового матеріалу втеплицях. У достатній кількості вирощується і посадковий матеріал із закритою кореневою системою. А це даєможливість після механізованої підготовки ґрунту за вдосконаленою технологією проводити і літню посадкулісових культур із використанням посадкового матеріалу з закритою кореневою системою за допомогоюспеціального пристрою (конусного меча).

Формування майбутніх високопродуктивних насаджень – процес багаторічний. Значним резервом улісовідновленні є більш широке використання природного поновлення. Природні насадження більш продуктивнішіта біологічно стійкіші, ніж штучні. Лісівники успішно створюють 25-30 відсотків культур шляхом посіву насіннядуба звичайного та горіха чорного. Вінницькими державними підприємствами лісового господарства закладенобіля 80 пробних площ по вирощуванню дубових лісів природним шляхом. Тому природне відтворення лісів –пріоритетний напрямок роботи лісівників Вінниччини.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ