Заготівля і зберігання лісового насіння має велике значення!

Лісове господарство в нашій країні є самостійною галуззю суспільного виробництва, яка займається вивчення, обліком, вирощуванням лісів, охороняє їх від пожеж, шкідників і хвороб, регулює користування лісом з метою задоволення потреб народного господарства. До лісового господарства входять усі лісові угіддя державного лісового фонду, лісогосподарські підприємства та установи та ін.

Одночасно з вирубуванням проводиться відновлення лісів, закладання лісових масивів. Створюються полезахисні лісосмуги для захисту ґрунтів від вітрової та водної ерозії. Усі лісогосподарські роботи виконуються на наукових засадах, з урахуванням рекомендацій лісівництва – науки про життя лісу та його вирощування.

Відновлення лісів може проводитись як природним так і штучним способом. Штучні насадження створюють тоді, коли на лісових площах після рубки не здійснюється відновлення головних лісоутворюючих порід природним шляхом чи в інших випадках. Наприклад для того, щоб провести відповідні дослідження.

Основною умовою створення високопродуктивного, біологічно стійкого та господарськоцінного лісового насадження є забезпечення лісогосподарських підприємств високоякісним насіння з хорошими спадковими даними. Для цього на лісогосподарських підприємствах виділяють та створюють постійну лісонасінну базу (ПЛНБ).

Станом на 01 жовтня 2018 р. державними лісогосподарськими підприємствами, що підпорядковуються Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського господарства заготовлено:

– жолудів дуба – 17310 кг;

– насіння липи – 43 кг;

– насіння клену – 23 кг;

– насіння берези – 215 кг;

– каштанів – 173 кг;

Забезпечення належного догляду і збереження атестованих об’єктів постійної лісонасінної бази, їх ефективне використання, заготівля високоякісного насіння хвойних і листяних порід, його переробка і зберігання, а також забезпечення збереженості стандартного садивного матеріалу в обсягах та асортименті необхідних для виконання лісокультурних робіт дасть змогу досягти високих показників у роботі з лісовідновлення та лісорозведення.

Слід підкреслити, що кожна лісова деревна порода становить єдність із своїм специфічним середовищем. Так, сосна типова для піщаних ґрунтів, вільха – рослина річкової заплави, а дуб типовий представник лісостепових родючих ґрунтів, де він росте в суміші з іншими листяними породами (липа, клен, граб та ін.). Єдність лісу із своїм середовищем є суперечлива і вона виявляється в їхній безперервній взаємодії.

Кожна рослина проходить певний життєвий цикл, який передбачає послідовну зміну стадій розвитку – від зародження до старіння і відмирання. Зміна поколінь і поширення даного виду відбувається завдяки утворенню кожною рослиною відповідної кількості насіння.

Основною функцією насіння є утворення молодих рослинних організмів, здатних до повного повторення всього циклу індивідуального розвитку від зародження до відмирання, притаманного материнській рослині.

На відміну від трав’яних рослин, стадія зрілості у дерев досить тривала і залежно від породи може становити 80-100 років і більше. З віком урожайність дерев зростає, що пов’язане зі зміною їхнього фізіологічного стану, збільшенням розмірів крон та кількості плодоносних пагонів.

У перші роки плодоношення дерев якість насіння невисока. З настанням періоду стійкого плодоношення вона підвищується.

У перестійних насадженнях знижується життєдіяльність дерев, а отже, і їхня репродуктивна здатність, і настає тим швидше, чим бідніші лісорослинні умови. Зменшуються розміри і маса насіння, знижується їхня посівна якість.

Забезпечення лісового господарства високоякісним насінням дерев і чагарників з цінними спадковими властивостями в достатньому обсязі можливе за наявності постійної лісонасінної бази (далі – ПЛНБ) та чіткої організації збору лісонасінної сировини, його переробки і зберігання.

Шишки і плоди заготовляють в першу чергу на об’єктах ПЛНБ. Обсяги заготівлі лісового насіння визначають, беручи до уваги забезпечення садіння та висівання лісу, захисного лісорозведення, закладання лісових розсадників, створення резервного фонду насіння через періодичність плодоношення.

Збір насіння певних груп деревних порід має свої особливості. Скажімо, велике насіння бука, дуба, горіха, каштана збирають після його опадання. Найперше опадає порожнє та пошкоджене насіння, дещо пізніше – здорове та високоякісне.

Отже, заготівля і зберігання лісового насіння має велике значення  для відновлення високопродуктивних, біологічно стійких та господарськоцінних лісів, які є легенями нашої планети. При вирішенні питань природного відновлення лісових порід необхідно враховувати всебічне сприяння та розширене фінансування наукової бази лісового насінництва: відбору кращих популяцій і дерев, закладання та вивчення випробних культур.